Малий Олімп (Улудаг) — гірський курорт і національний парк у Бурсі

Малий Олімп — легендарна гора ченців і лижників над Бурсою

Коли з Бурси дивишся на південь, горизонт там не плоский — він різко піднімається вгору і впирається в снігову шапку висотою 2543 метри. Це Малий Олімп, по-турецьки Uludağ, «Велика гора». Греки називали її Олімпом Віфінським або Мізійським, і саме до неї йшли православні ченці, які шукали усамітнення ще з часів Діоклетіана. Пізніше тут зазвучав сміх гірськолижників, але вікові монастирські руїни досі приховані в складках хвойних лісів. Малий Олімп — найвища вершина всієї Західної Анатолії та Мармурового моря, найбільший гірськолижний курорт Західної Туреччини і місце, де історія зустрічається з дикою природою. Сюди легко дістатися з Бурси і навіть зі Стамбула за один день.

Історія та походження Малого Олімпу

Назву цій горі придумали греки ще в глибоку давнину. Хребет, що простягнувся по південній околиці Віфінії, вони називали Олімпосом — так само, як головну священну гору біля Салонік. Східна ділянка хребта називалася Віфінійським Олімпосом, західна — Мізійським. Поруч із горою виникло місто Пруса — майбутня Бурса — яке мало офіційне доповнення до назви «Пруса ад Олімпум», тобто «Пруса біля Олімпу». Геродот згадував, що на Мізійському Олімпі водився страшний вепр, на якого полював син лідійського царя Креза — і загинув під час цього полювання.

Середньовіччя перетворило гору на монаший центр. Уже за Діоклетіана перші відлюдники почали селитися в її печерах. У VIII–IX століттях, в епоху іконоборчих суперечок, Малий Олімп став притулком для ченців, які противилися політиці іконоборчих імператорів. Російська Вікіпедія вказує, що саме цей зв'язок ченців з горою надав їй особливий авторитет аж до XI століття. Тут подвизався один із найвидатніших ченців християнського Сходу — Іоаннікій Великий, візантійський чудотворець, який закінчив життя відлюдником на цьому схилі.

Серед монастирів гори виділяється «Поліхроніїв монастир» (Поліхроніон), настоятелем якого в IX столітті був Мефодій Солунський — майбутній першовчитель слов'ян, творець глаголиці разом із братом Кирилом. Інший подвижник — Платон Студит (VIII століття), пов'язаний з монастирями Символех і Сакудіон, — залучив до чернечого життя на горі свого племінника Феодора Студита, який згодом став одним із найвпливовіших богословів Константинополя. У першій половині X століття настоятелем одного з тутешніх монастирів був Євфимій — просвітитель алан.

У 1317 році гору захопили турки, і на кілька століть вона стала мисливськими угіддями — спочатку сельджуцьких, потім османських султанів. Назва «Кешиш-даг», «Монашеська гора», яку вони їй дали, довго трималася в народі. У 1933 році тут побудували перший готель і проклали шосейну дорогу. У 1961 році Улудаг був оголошений національним парком.

Архітектура та що подивитися

Малий Олімп — це насамперед ландшафт, а не архітектурний ансамбль. Тут немає мечетей з мінаретами чи античних амфітеатрів — тут є гора з її вертикальними зонами, кожна з яких пропонує свій досвід.

Вершина Карталтепе і сніг

Найвища точка — Карталтепе, 2543 метри над рівнем моря. Це найвища точка Мармуроморського регіону та всієї західної частини півострова Мала Азія. Взимку вершина та прилеглі схили вкриті снігом, який тримається з грудня по квітень, а часом і довше. Саме тут розташована основна гірськолижна зона: готелі, підйомники, траси. Гірськолижний курорт Улудаг приймав європейські етапи CEV Snow Volleyball Tour у 2017 та 2018 роках — факт, що свідчить про міжнародне визнання.

Північні плато та альпійські луки

На північ від вершини простягається ланцюг високогірних плато: Sarıalan (близько 1630 метрів), Kirazlıyayla, Kadıyayla (близько 1200 метрів), Sobra. Навесні та на початку літа тут цвітуть альпійські луки — жовтий Crocus flavus і фіолетовий Crocus siberi, рожеві первоцвіти Primula vulgaris var. sibthorpii, леопардові капелюшки Doronicum orientale, мускарі. Це місце приваблює ботаніків і фотографів, яких у туристичний сезон набагато менше, ніж лижників взимку.

Пояс лісів і птахів

По схилах гори піднімаються дубові савани, потім листяний ліс, потім буково-ялицевий масив і, вище, альпійські луки. У густих ялицевих лісах гніздиться рідкісний для Туреччини Tengmalm's owl — мохноногий сич, а також білоспинний дятел і звичайний дзьобак. На скелях кружляють бородачі та інші грифи, золоті орли та понад двадцять видів інших хижаків. Серед східних ендеміків — іспанська кам'янка та лісова завирушка альпійська. На горі мешкають кілька зграй вовків.

Занедбана вольфрамова шахта

Біля вершини збереглися руїни вольфрамової копальні та переробного заводу, побудованих у 1974 році за 60 мільйонів доларів і закритих у 1989-му через високу собівартість виробництва. Для любителів промислової археології це рідкісна знахідка: великі бетонні споруди на висоті понад 2000 метрів виглядають сюрреалістично серед гірського пейзажу.

Рідкісний метелик

Малий Олімп — одне з місць проживання рідкісного метелика Parnassius apollo graslini, якого ентомологи спеціально їдуть дивитися в червні–липні. Це підвид аполлона гірського, занесеного до багатьох охоронних списків Європи та Азії.

Цікаві факти та легенди

  • Геродот описує полювання на вепра Мізійського Олімпу, яке забрало життя сина Креза, — один з небагатьох випадків, коли ця конкретна гора згадується в грецькій історичній літературі V століття до н. е.
  • Просвітителі слов'ян Кирило і Мефодій пов'язані з цією горою через Мефодія: він був настоятелем Поліхронієвого монастиря на Малому Олімпі до того, як разом із братом вирушив до моравських слов'ян створювати азбуку.
  • Платон Студит і його племінник Феодор Студит починали чернече життя саме тут: саме біля печер Малого Олімпу зародився той духовний рух, який потім, через Студійський монастир Константинополя, вплинув на весь православний чернечий устав.
  • У турецькій мові «Uludağ» означає «Велика гора». Але старе прізвисько «Кешиш-даг» — «Монашеська гора» — зберігалося в народному вжитку ще довго після приходу османів у 1317 році.
  • Гірськолижний курорт Улудаг — перший гірськолижний курорт у Туреччині: перший готель тут побудували в 1933 році, коли саме слово «гірські лижі» було для більшості турків дивиною.

Як дістатися

Малий Олімп розташований у провінції Бурса, приблизно за 35 км на південь від самого міста. Зі Стамбула до Бурси легко дістатися за 2–3 години: поромом з причалу Kabataş або Eminönü до Yalova, звідти автобусом або долмушем до Bursa Otogar (або швидким катамараном до Bursa IDO). Альтернатива — автобус зі Стамбула безпосередньо (близько 2,5 годин по мосту Осман Газі).

З Бурси до гори два способи. Перший і найпопулярніший — фунікулер Bursa Uludağ Gondola (Teleferik): кабінки відправляються від центру міста і роблять зупинку на плато Kadıyayla близько 1200 метрів, кінцева — Sarıalan близько 1630 метрів. Це наймальовничіший маршрут. Другий варіант — машина або таксі по шосе, яке проклали ще в 1933 році; дорога петляє через хвойний ліс і займає близько 45 хвилин. З аеропорту Стамбула (IST) найзручніше на автобусі до Bursa Otogar і далі фунікулером. З аеропорту Стамбула Сабіха Гекчен (SAW) — поромом через Мармурове море ще швидше: до Yalova і автобусом до Бурси.

Поради мандрівникові

Пора року повністю визначає, що ви знайдете на Малому Олімпі. Грудень–березень — гірськолижний сезон: схили повні людей, готелі забиті, ціни вдвічі вищі, ніж влітку; зате саме взимку панорама з вікна підйомника на снігові вершини та Мармурове море вдалині справляє незабутнє враження. Кінець квітня–червень — найкращий час для ботаніків і тихих прогулянок: квітнуть луки, птахи активні, а гірськолижна публіка вже роз'їхалася. Липень–вересень — трекінговий сезон: можна піднятися на Kartaltepe пішки за 4–5 годин від Sarıalan.

Візьміть із собою теплий одяг навіть у розпал літа: на висоті 2500 метрів температура рідко перевищує 15–18 градусів, а вітер часто піднімається раптово. Трекінгове взуття обов’язкове — камені на гребені гострі й слизькі після дощу. Кафе та ресторани зосереджені в зоні готелів навколо Саріалана; вище вони не зустрічаються, тому беріть воду та їжу з запасом. Бінокль значно підвищить задоволення від спостереження за птахами — бородач або золотий орел у польоті над обривом незабутні.

Для коротких поїздок зі Стамбула Малий Олімп добре поєднується з самою Бурсою: історичний центр з мечетями Улу Джамі та Йешил Джамі, гробниця Оркана, ринок Капаличарші та знаменитий бурський кебаб — Iskender kebap — легко вписуються в один насичений день. І пам'ятайте: Малий Олімп — це не тільки гірськолижний курорт. Для тих, хто любить дивитися крізь шари історії, тут під кожним ялицевим лісом причаїлася тінь ченця або мисливського рогу османського султана.

Для нас важливий Ваш комфорт, для того щоб прокласти маршрут, натисніть на потрібний маркер
Зустріч за хвилин до початку
Вчера 17:48
Часто задавані питання — Малий Олімп (Улудаг) — гірський курорт і національний парк у Бурсі Відповіді на поширені запитання про Малий Олімп (Улудаг) — гірський курорт і національний парк у Бурсі. Інформація про роботу, можливості та використання сервісу.
Улудаг у перекладі з турецької означає «Велика гора». До приходу турків у 1317 році греки називали її Віфінським або Мізійським Олімпом — за аналогією з головною священною горою Греції. Турецьке народне прізвисько «Кешиш-даг» («Монашеська гора») зберігалося в побуті ще довго після османського завоювання, відображаючи багатовікову монашу історію схилів.
Найвища точка гори — вершина Карталтепе — сягає 2543 метрів над рівнем моря. Це найвища вершина всієї Західної Анатолії та Мармурового моря. Гора розташована приблизно за 35 км на південь від Бурси і добре видна з міста: її снігова шапка тримається з грудня по квітень, а іноді й довше.
Мефодій Солунський, один із двох братів-першоучителів слов'ян, до своєї місії серед моравських народів був настоятелем Поліхронієвого монастиря (Поліхроніона) на схилах Малого Олімпу. Саме звідси, з цієї монастирської обителі, він разом із братом Кирилом вирушив створювати глаголицю та нести писемність слов'янам. Монастирські руїни досі приховані в хвойних лісах гори.
Гора вирізняється багатою фауною. У густих ялицевих лісах гніздиться мохноногий сич (Tengmalm's owl) — вид, рідкісний для Туреччини, — а також білоспинний дятел і звичайний дзьобак. На скелях кружляють бородачі, золоті орли та понад двадцять видів хижих птахів. Ентомологи спеціально приїжджають у червні–липні, щоб спостерігати за рідкісним метеликом Parnassius apollo graslini. На горі мешкають кілька зграй вовків.
Біля вершини збереглися руїни вольфрамової копальні та переробного заводу, збудованих у 1974 році за 60 мільйонів доларів. Виробництво закрили у 1989 році через високу собівартість. Зараз масивні бетонні споруди на висоті понад 2000 метрів є рідкісним зразком промислової археології — їх можна побачити під час трекінгу до вершини Карталтепе, офіційного статусу туристичного об'єкта у копальні немає.
Гірськолижний сезон зазвичай триває з грудня по березень–квітень, залежно від снігового покриву. Саме взимку панорама зі схилів — засніжені вершини та Мармурове море вдалині — справляє особливе враження. У цей період готелі заповнені, ціни приблизно вдвічі вищі за літні, а траси та підйомники працюють на повну потужність. Курорт Улудаг приймав європейські етапи CEV Snow Volleyball Tour у 2017 та 2018 роках.
Поза лижним сезоном гора пропонує насичену програму. Навесні (кінець квітня — червень) цвітуть альпійські луки з крокусами, первоцвітами та леопардовим башем — це найкращий час для ботаніків і фотографів. Влітку (липень–вересень) відкривається трекінговий маршрут на вершину Kartaltepe: підйом від плато Sarıalan займає 4–5 годин. Любителі птахів їдуть сюди цілий рік. Восени хвойний ліс набуває особливих кольорів, а натовпи туристів вже невеликі.
Навесні та на початку літа на високогірних плато — Саріалан, Кіразлияйла, Кадіяйла — розквітають жовтий крокус (Crocus flavus) і фіолетовий Crocus siberi, рожеві первоцвіти (Primula vulgaris var. sibthorpii), леопардові башки (Doronicum orientale) та мускарі. Найкращий час для спостереження — кінець квітня та травень, коли гірськолижна публіка вже роз'їхалася, а луки ще не вигоріли.
Гора була одним із найважливіших монастирських центрів християнського Сходу протягом кількох століть. Перші пустельники з’явилися тут ще за часів Діоклетіана. У VIII–IX століттях, у період іконоборчих суперечок, схили стали притулком для ченців, які протистояли політиці імператорів. Тут подвизався Іоаннікій Великий — один із найбільш шанованих візантійських чудотворців. Платон Студит і його племінник Феодор Студит саме звідси починали чернечий шлях, який згодом вплинув на весь православний устав.
Так. Геродот описує полювання на величезного вепра на Мізійському Олімпі, під час якого загинув син лідійського царя Креза. Це один із небагатьох випадків, коли ця конкретна гора згадується в грецькій історичній літературі V століття до н. е. Місто Бурса (антична Пруса) мало офіційне доповнення до назви «Пруса ад Олімпум» — «Пруса біля Олімпу», що підкреслювало ключову роль гори в ідентифікації регіону.
Так, це цілком реально. Зі Стамбула до Бурси можна дістатися за 2–3 години: поромом до Ялова та автобусом, швидкісним катамараном Bursa IDO або прямим автобусом через міст Осман Газі. З Бурси на гору — фунікулером за 35–40 хвилин. Щоб встигнути і на гору, і в історичний центр Бурси, варто виїхати рано вранці. Найкраще такий темп підходить для весняного або осіннього візиту, коли не потрібно чекати відкриття лижних трас.
Кафе та ресторани зосереджені в районі готелів навколо плато Саріалан (близько 1630 метрів). Вище них їх практично немає. Якщо ви плануєте похід на вершину Карталтепе або прогулянки верхніми плато, обов’язково беріть із собою воду та їжу: на висоті понад 2000 метрів розраховувати на місця харчування не варто.
Керівництво користувача — Малий Олімп (Улудаг) — гірський курорт і національний парк у Бурсі Керівництво користувача Малий Олімп (Улудаг) — гірський курорт і національний парк у Бурсі з описом основних функцій, можливостей і принципів використання.
Визначтеся заздалегідь, що саме вас цікавить: гірські лижі — грудень–березень; квітучі альпійські луки та спостереження за птахами — кінець квітня–червень; піший підйом на вершину — липень–вересень; спокійна прогулянка лісом без натовпу — осінь. Від вибору сезону залежить маршрут, спорядження та бюджет: взимку ціни на готелі приблизно вдвічі вищі, ніж у решту часу.
Зі Стамбула найзручніше дістатися поромом з причалу Kabataş або Eminönü до Ялови, а потім автобусом або долмушем до автовокзалу Bursa Otogar — весь шлях займає близько 2–2,5 годин. Альтернатива — швидкісний катамаран Bursa IDO або прямий автобус через міст Осман Газі (близько 2,5 годин). З аеропорту Стамбула Сабіха Гекчен (SAW) поромний маршрут через Мармурове море часто виявляється швидшим.
З Бурси на Улудаг ведуть два шляхи. Фунікулер Bursa Uludağ Gondola (Teleferik) відправляється з центру міста, робить зупинку на плато Кадіяйла (близько 1200 м) і доїжджає до Саріалана (близько 1630 м) — це наймальовничіший і найпопулярніший маршрут. Другий варіант — власний автомобіль або таксі по шосе, побудованому в 1933 році: дорога звивається через хвойний ліс і займає близько 45 хвилин. Взимку варто заздалегідь уточнити стан дороги.
На плато Саріалан (1630 м) зосереджені кафе, ресторани та початкова точка більшості маршрутів — це логічна база. Звідси можна вирушити на квітучі луки плато Kirazlıyayla та Kadıyayla (весна–літо), оглянути пояс буково-ялицевого лісу з рідкісними птахами або рушити до вершини Kartaltepe. Чим вище — тим менше інфраструктури: розраховуйте маршрут з урахуванням світлового дня та фізичної підготовки.
Навіть влітку на висоті 2500 метрів температура рідко перевищує 15–18 градусів, а вітер раптово посилюється — обов’язково візьміть з собою теплий одяг. Необхідне трекінгове взуття: камені на гребені гострі та слизькі після дощу. Візьміть достатньо води та їжі: вище зони Sarıalan кафе немає. Бінокль значно підвищить задоволення від спостереження за хижими птахами.
Якщо ваша мета — найвища точка гори (2543 м), вирушайте з плато Саріалан: підйом займає 4–5 годин в один бік і вимагає хорошої фізичної форми. По дорозі можна побачити руїни занедбаної вольфрамової копальні 1974 року. Найкращий час — липень–вересень, коли сніг зійшов і видимість максимальна. Вирушайте рано вранці, щоб повернутися до світанку.
Бурса розташована за 35 км від гори, і якщо виїхати зі Стамбула рано, цілком реально встигнути і на Улудаг, і до міста. В історичному центрі Бурси варто оглянути мечеті Улу-Джамі та Єшил-Джамі, гробницю Оркана, ринок Капаличарші. Завершіть день традиційним Iskender kebap — бурсинським кебабом, відомим на всю Туреччину. Таке поєднання дає повне уявлення про регіон: природа, історія та гастрономія в одному маршруті.